ДЯ́ЧИТИ, ЧУ, ЧИШ,
Дя́чити, чу, чиш, гл. = Дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту. Мкр. Г. 22.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 463.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДЯЧИ́ХА, ХИ, →← ДЯЧЕНЯ́ТИН, НА, НЕ.